Головна » 2010»Декабрь»3 » Нагородили переможців Всеукраїнського радіодиктанту
17.27.43
Нагородили переможців Всеукраїнського радіодиктанту
9 листопада о 16:10 на Першій та Третій програмах «Українського радіо» для всіх охочих провели Всеукраїнський диктант національної єдності, присвячений Дню української писемності та мови.Участь у диктанті взяли понад одинадцять тисяч осіб з усіх областей України, а також представники з Росії, Білорусії, Польщі, Бельгії, Італії, Тайланду. Диктант без жодної помилки написали лише троє учасників, 177 робіт - з однією помилкою. Переможцями стали Ольга Головоротько, Олександр Овчинніков, Віра Герасименко. Найкращим знавцям української мови вручили призи - радіоприймачі, бібліотечки, подарункові книжкові видання, компакт-диски із унікальними записами «Українського радіо», а також грошові премії. Усі інші дописувачі припустилися трьох і більше помилок. Наймолодшому учаснику – 7 років, а найстаршому – 90 років. Найактивнішими виявилися слухачі з Києва та Львівської області. Тепер кожен, хто писав диктант, може перевірити себе ще до отримання результатів. Нижче подаємо текст без змін: Юрій Кульчицький Мало хто в Україні знає про Юрія Кульчицького, хоча цей українець відкрив Європі запашний східний напій – каву. Родом він із української шляхетської родини Кульчицьких-Шелестовичів із Самбірщини. Замолоду пішов на Січ. Під час одного з походів Юрій Кульчицький потрапив у полон , де досконало вивчив турецьку мову і звичаї. Саме там він відкрив для себе неповторний смак та аромат кави. Пізніше Кульчицький служив у австрійській дипломатичній місії. Він відіграв важливу роль у легендарній Віденській битві, яка, до речі, зупинила турецький наступ на Європу. Крім будинку й медалі, рятівник отримав від міської влади Відня триста мішків кави. Зернята залишили в обозі турки, щоправда, австрійці вважали їх кормом для верблюдів. Однак «полонені» тварини каву їсти навідріз відмовлялися. Підприємливий українець не розгубився – і відкрив кав’ярню. Віденцям кава припала до смаку. Кульчицький, перебравшись у турецький одяг, частував своїх гостей, пом’якшуючи смак кави медом, цукром, а згодом – молоком і вершками. Нині одна з віденських вулиць названа на честь героя-кавовара, на ній же українцеві встановлено погруддя.
