 Тисячі людей на Майдані Незалежності в Києві, ще більше відгуків в Інтернеті, коментарі на телебаченні та в пресі. Причиною такого ажіотажу став не надто популярний серед населення нещодавно ухвалений Верховною Радою Податковий кодекс. Як на таку суспільну інновацію відреагувала молодь і чи зачепили ці питання сучасних студентів?
А де собака зарита?
При підготовці матеріалу ми зіштовхнулися із черговою проблемою: чимало людей, навіть ті, котрі вийшли на мітинг, не до кінця з’ясували, в чому головна проблема такого «непідходящого» Податкового кодексу.
Для тих же, хто не хоче перечитувати весь законодавчий талмуд, радимо ознайомитися ближче з декількома головними пунктами Кодексу, які отримали неоднозначне сприйняття у суспільстві.
Згідно з рейтингом Світового банку, чинна податкова системи України є третьою з-поміж найгірших у світі. Через її заплутаність, високий рівень податків та усталену корупцію багато громадян воліють давати хабарі податковій інспекції – і тому такі потрібні надходження оминають державну скарбницю. Експерти вважають, що для виведення національної економіки з тіні не обійтися без реформ. Відтак, необхідність змін була не лише «задекларованою» необхідністю, а нагальним питанням.
По-перше, із змінами в Податковому кодексі змінюються і «правила гри» (як для малого та середнього, так і великого бізнесу). Учасники акції, що приїхали до Києва, звернули в першу чергу увагу на те, що після прийняття проекту Податкового кодексу з 1 січня 2011 року спрощена система для юридичних осіб скасовується взагалі, а для фізичних осіб-підприємців єдиний податок зросте. Крім того (черпаємо інформацію з офіційного документа, скасовується можливість роботи на єдиному податку для таких видів діяльності, як реклама, операції з нерухомості, оптова торгівля, Інтернет-магазини, торгівля дорогоцінними металами, охоронна діяльність, юридичні і аудиторські послуги, декілька видів роздрібної торгівлі тощо.
Що молодь думає про це?
«Я, як представник малого бізнесу, не згодний із цими правилами. Якщо перед виборами обіцяли допомагати та сприяти розвитку малого бізнесу, то зараз все робиться для його придушення», – каже 25-річний Іван, котрий приїхав на акцію протесту до Києва зі Львівщини.
28-річний Олександр із Києва, котрий теж займається підприємницькою діяльністю, каже, що за допомогою таких змін «Україна дивиться в майбутнє». «Кожна новація сприймається неоднозначно, здебільшого навіть негативно. Однак такі умови дозволять українській економіці вийти з тіні. Треба ж якось наповнювати бюджет», – зазначає молодий підприємець.
По-друге, визначимо, якою є доля спрощеної системи оподаткування в Податковому кодексі. З цього ж таки нового Податкового кодексу: «спрощенцями» вважаються підприємці з річним обсягом доходу до 600 тис гривень (при роботі з касовими апаратами) і 300 тис грн (без касових апаратів). Кількість найманих працівників не має перевищувати 4 особи (8 осіб - для ресторанного господарства).
Ставки податків для спрощенців встановлюються місцевою владою: у населених пунктах з населенням до 150 тис осіб - від 20 до 200 гривень, від 150 тис до 500 тис осіб - від 20 до 400 гривень, більше 500 тис осіб - від 20 до 600 гривень.
Доходи фізосіб-підприємців понад встановлену межу обкладатимуться податком за ставкою 15%.
За новими правилами, якщо їх підпише Президент, спрощена система оподаткування не поширюватиметься на 25 видів діяльності.
Експертні думки: одне поле, різні позиції
Таку «спрощену» систему, що запропонована в новому Податковому кодексі, чимало підприємців не підтримують. Як повідомляє Урядовий портал, під час українсько-бельгійського бізнес-форуму прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що уряд готовий до переговорів зі спрощенцями щодо Податкового кодексу. «Ми знаємо, що існують претензії і заперечення ряду представників бізнесу, які працюють на спрощеному оподаткуванні, і мають під собою підстави. Ми готові до конструктивного діалогу, і я думаю, що ми абсолютно всі питання усунемо в найближчому майбутньому», - зазначив голова уряду.
Протилежну думку щодо «спрощенців» висловлює екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник. Він вважає, що у спрощеній системі є проблеми, що потребують негайного вирішення. «Але мені самому важко зрозуміти, чому «спрощенцям» треба «закручувати гайки», а великому бізнесу можна дозволяти не платити податки», – сказав Віктор Пинзеник в інтерв'ю «Газете по-киевски».
По-третє, з нового Податкового кодексу забрали таке болюче для багатьох українців, зокрема і молоді, питання секонд-хенду.
«Щодо секонд-хенду, ми залишаємо «за вагою», тобто за кілограмами, і викреслюємо цю норму з податкового законодавства, оскільки вона взагалі не стосується Податкового кодексу. Буде окремий закон, який буде розглядатися окремо», – зазначив під час брифінгу у Верховній Раді голова Комітету з питань митної та податкової політики Віталій Хомутиннік. Депутат наголосив, що наразі «спрощенцям» надана можливість торгувати секонд-хендом, так само,як і іншим товаром.
«Ми надали можливість «спрощенцям» торгувати секонд-хендом так само, як вони можуть торгувати китайським товаром або будь-яким іншим, який, можливо, не кращий і не гірший», – сказав Віталій Хомутиннік.
Відповідаючи на запитання ІА «Світ освіт» стосовно цього рішення, молодь вбачала в цьому лише позитив, оскільки чимало студентів надає перевагу недорогому одягу, привезеному з закордону.
«Однієї стипендії не вистачає, щоб купувати речі в бутіках чи хоча б на риках, де продають китайський «ширпотреб». Тому оптимальним варіантом для мене залишається секонд-хенд. Як кажуть, дешево і сердито», – зауважує студент зі Львова Остап.
Устами молоді говорить істина?
Аби не перевантажувати читачів інформацією про Податковий кодекс, пропонуємо почути думки молодої генерації. Молодь, як і більша частина суспільства, ще остаточно не визначилася, погано це чи добре. Однак сказати, що залишилася осторонь таких суспільних процесів – теж не можна.
Олег Десятов, голова Студентської ради Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»:
«Направду, важко сказати, які настрої у студентства щодо Податкового кодексу. Масового обговорення цього питання не було. Є власна позиція. Це питання зачіпає певною мірою кожного, оскільки в багатьох батьки працюють підприємцями. Та й серед старшокурсників є чимало таких, хто вже в студентські роки хотів би зайнятися підприємницькою діяльністю.
Не можна сказати, що про Податковий кодекс студенти не чули, однак наскільки я можу бачити, це питання не надто зачепило молодь. Можливо навіть тому, що немає чіткого і доступного роз’яснення Кодексу».
Наталія Якуніна, керівник Секретаріату Всеукраїнської Студентської Ради:
«Сказати, що молодь стосовно цього питання суперактивна не можна. Проте говорити, що молодь не долучилася до цього, також не можна. На мітинги мало хто ходить, адже це не масове явище, яке безпосередньо зачіпає конкретного студента в конкретний час. Крім того, студенти не хочуть пропускати пари. Навчання повинно бути важливішим».
Єлизавета Щепетильникова, член Громадянської кампанії «Молодіжна варта»:
«Так, молодь не задоволена тим, що відбувається. У першу чергу це стосується невиконання тих обіцянок, які давали нам політики перед виборами. Ми ж пригадуємо обіцянки сприяти розвитку малого та середнього бізнесу – а це саме і є молодіжний бізнес. Податковий кодекс ускладнює цю роботу. Наразі працювати за ним важко, і, що найгірше, незрозуміло. Хоча погоджуюся, що є багато позитивних змін, адже Україна давно вже чекала на реформи».
Вікторія Назарук, громадський активіст, член Фундації Регіональних Ініціатив (Рівне):
«Можу сказати, що представники активної молоді у Рівному на прийняття Верховною радою Податкового кодексу зреагували двосторонньо. Ну, по-перше, вітається спроба щось змінювати. Але, по-друге, усі ми розуміємо, що в такий спосіб відбувається тиск на малий бізнес. Крім того, є чимало незрозумілих юридичних та фінансових питань. Та й для більшості молодих людей Кодекс є не до кінця вивченим».
Віталій Кіндзерський, голова Студентського парламенту Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича:
«Звичайно, що студенти реагують на такі важливі суспільні події. Їхні батьки працюють в бізнесі, вони планують займатися підприємницькою діяльністю. Зрештою, це питання, яке вирішує долю країни. Тому бути байдужим у такому випадку не можна. Хоча говорити, якою великою буде користь від молоді, не варто. Для цього є професіонали. Якби це були суто студентські проблеми, ви знаєте, як би молодь відреагувала. А наразі студентство придивляється до того, що робиться і між собою обговорює важливі рішення. Молодь повинна думати про перспективу для країни».
Павло Вікнянський, громадський активіст, лідер Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Студентська республіка»:
«Я вважаю, що найбільша проблема в Україні – це високий рівень некомпетентності. Зазвичай, коли відбуваються акції протесту, більшість людей не знає, за яку ідею протестує. Так і зараз. Люди вийшли на мітинги, але більшість із них зовсім не читали Податкового кодексу. Вважаю, що проблемою нового Податкового кодексу стало саме те, що його мало публічно обговорювали з експертами. Не було компетентної відкритої дискусії, яка потрібна не тільки в кулуарах Верховної Ради чи в комітетах, а й для широкої громадськості. Тому і однозначного сприйняття Кодексу немає. Немає єдиного розуміння. Як представник молодіжної організації можу сказати, що ми категорично проти, щоб економічні реформи відбувалися за рахунок малого та середнього бізнесу. Ризик повинен нести і великий бізнес. Вважаю, що Податковий кодекс – це чіткий сигнал Президентові України, який повинен навіть у цьому непростому питанні об’єднати громадян, за яких він як глава держави несе відповідальність».
|
